Культура української діаспори

Представники української еміграції в масовому порядку з’явилися в Німеччині
після Другої світової війни і довгі роки місцевий український етнос був центром
політичного, економічного, наукового і культурного життя переселенців з України,
який у 60-х рр. ХХ ст. поступово перемістився в США і Канаду. Читать далее

Реклама

Проблеми української культури

Розпад Радянського Союзу і блоку країн прорадянської орієнтації, крах
комуністичної системи ознаменували початок нової історичної доби в геополітичних,
суспільних, економічних і культурних процесах цілого світу. Читать далее

Культура Чернігівщини

Вал – найдавніша частина Чернігова.Тут, на верхньому плато правого корінного берега річки Десна, там, де вона
зустрічається з однією з своїх приток – Стрижнем, в останній чверті Ⅶ століття
виникло укріплене городище, яке дало початок майбутній столиці Чернігово-
Сіверського князівства. Читать далее

Національна культура в сучасній Україні. Єдність і взаємозалежність світової та національної культури

У XX ст. активізувалися рухи народів до національного самовизначення. Вони
пройшли по всіх континентах. Характерною ознакою стали національні революції, які
проголошували принципи самовизначення, самоутвердження націй, зумовлювали
створення національних держав на базі етносоціальних спільнот. Читать далее

Народні думи XVI—XVIІ ст

Дума — лірико-епічні твори української усної словесності про події з життя
козаків XVI—XVIIІ століть.
Дума (козацька дума) — жанр суто українського речитативного народного
героїчного ліро-епосу, який виконували мандрівні співці-музики: кобзарі, бандуристи,
лірники в Центральній і Лівобережній Україні. Читать далее

Шкільний театр XVI-XVII

Доба Відродження в країнах Західної Європи започаткувала нову форму театру: в
гуманістичних школах Італії, а згодом Німеччини, Франції, Іспанії, Нідерландів почали
виконувати в оригіналах комедії римських драматургів Плавта і Теренція, трагедії
Сенеки. Викладачі шкіл, починаючи з 30-х рр. XVI ст., на зразок римських стали писати
власні латиномовні п’єси для школярів, які їх виконували з дидактичною метою за
шкільними програмами. Як і автори середньовічних містерій, ці драматурги спиралися
на релігійні сюжети, але опрацьовували їх інакше, вільно трактуючи теми і вдаючись
навіть до вигадок. Однак якщо містерії були цілком вільними щодо форми, то шкільна
драма зорієнтувалася на форму римської драми. Читать далее